1 Аналіз водойми та пошук точок лову
Лов на затиснутих водоймах з наявністю лише кількох коропів представляє для рибалки відмінну головоломку, справжній виклик. Тільки на перший погляд, маленька акваторія може здатися простою справою, але риба в таких водах дуже акуратна: навіть підсунувши їй під ніс свою насадку, не можна точно розраховувати на клювання. Також порівняно маленькі ставки площею до 4 Га, як правило, рясно заростають водоростями, що не тільки ускладнює презентацію в них свого оснащення, а й забезпечує коропа природним харчуванням та безпечним укриттям.
Так минулі два сезони я провів на одному з таких ставків невеликого розміру з наявністю не більше дюжини великих коропів і зарослим рдестом (водорості з товстим стеблом, що часто ростуть від самого дна до поверхні води). Я знав, що у водоймі плаває кілька вже старих особин понад 10 кілограмів, бо на ньому ще десятки років тому активно ловили багато рибалок. Зараз його популярність сильно впала через велику кількість водоростей, крихітного стоку риби і ще пари інших факторів. Але подібні води полонять мене своєю складністю та великим обсягом роботи.
Після загального аналізу водоймища необхідно перейти до більш детального. Для пошуку точок лову я завжди намагаюся скористатися човном.Маркерне вудилище – хороший помічник для рибалки на березі, але тільки з човна можна розглянути, що відбувається під водою або в його шарі, а також простукати дно і залишити кілька маркерних позначок в точках, що сподобалися.
Перед закиданням оснасток довелося зробити великий обсяг роботи, але результат буде відповідним.
Я постійно користуюся акваскопом (пристосування, схоже на цебро зі скляним дном) для огляду поверхні дна. На затиснутих ставках найчастіше глибина невелика, а водорості роблять воду чистою, що у сумі дає хорошу картинку. Також із собою я завжди беру палицю для “промацування” дна та кілька маркерних поплавців для позначення потрібних зон.
Мій досвід показує, що зловити рибу можна практично в будь-якій ділянці водоймища, але деякі точки значно збільшують шанси на успіх. Я шукаю більш-менш чисті ділянки дна часто серед водоростей, де є трохи мулу, можливо гравію. Я обходжу стороною “випрасовані” зони дна, де немає натурального харчування.
Іноді можу зупинитися на легкому шарі водоростей, де можна якісно уявити оснастку та підгодувати. Однак якщо ви збираєтеся відвідувати водойму протягом сезону (як у моєму випадку), то варто задуматися над створенням своєї точки лову. Про це ми поговоримо далі.
2 Створення своєї точки лову/підгодовування
Коли збираєшся ловити на маленькому ставку з величезним шаром рослинності протягом усього сезону, не завжди можна сподіватися певних точок лову. Згодом вони заростають, або короп банально перестає їх відвідувати. Найкращий спосіб наблизити себе до результату – створити сприятливу ділянку як для рибалки (себе), так і для коропа.
Рідко який ставок не заросте влітку травою, тому перше, що потрібно зробити – це почистити перспективну зону лову “граблями”. Друге – підгодовувати частинками. Я кілька разів користувався цим прийомом і можу з упевненістю сказати, що він справді працює.
1. Для упіймання великого коропа немає нічого кращого за поживні бойли на основі рибного борошна.
2. Трофейний короп – істота звички. Знайдіть його маршрут, і ви будете як ніколи близькі до його затримання.
Можна прив’язати великий трійник до плетеного шнура або до звичайних граблів (без ручки). І за допомогою нехитрого інструменту почистити ваш сектор та передбачувану точку лову від основного шару водоростей. Це займає всього кілька годин, але плоди ви пожинатимете місяцями.
Після очищення сектора від головного шару заростей необхідно перейти до другого етапу – підгодовування частинками.
По-друге, при годівлі частинками короп поступово очищає точку лову від залишків водоростей, а також не дає з’явитися новому шару. Згодом точка лову стає придатною для презентації оснастки. У цей момент я поступово переходжу на підгодовування бойлами, щоб відсіяти дрібну рибу та втримати лише великого коропа.
Я завжди вибираю поживні бойли обов’язково на основі рибного борошна. Мені особливо подобається використовувати бойли темно-червоного кольору. Коли ловиш на водоймі з рясним запасом природного харчування і малим стоком риби, вибір живильного підгодовування стає одним з головних факторів успіху.
Варто відзначити, що я підгодовую бойлами не тільки свою точку, але й розкидаю їх у різних ділянках водоймища (зовсім небагато). Мені важливо, щоб короп бачив у моїх бойлах джерело живлення. Якщо є можливість, то буде не зайвим, крім рибальських сесій, іноді відвідувати водойму, щоб тільки підгодувати. Риба не буде під пресингом і додатково відчує себе в безпеці під час годування вашими бойлами.
Звичайно, можна зловити коропа і за першої поїздки. Але коли ми говоримо про трофейний лов коропа протягом сезону, попереднє підгодовування – величезний плюс для рибалки. Я не закликаю сипати тонни бойлів, вистачає 2-5 кілограмів.
Повторюся ще раз, я кілька разів робив подібну процедуру на різних ставках і у всіх випадках праці окупилися. Також з “штучної” точки лову я впіймав свого найбільшого лускатого коропа!
3 Вибір оснащення
У моєму арсеналі завжди готові три види оснасток. За перші десять років, присвячені карпфішингу, я перепробував купу варіантів, але зрештою зупинився на трьох поєднаннях, які підходять під мій стиль лову. Перший – це класичне оснащення, що тоне Безвузловий вузол з жорстким флюрокарбоновим повідцем і м’яким волоссям з плетінки. З нею я найчастіше створюю збалансовану презентацію за допомогою сніговика чи бойла нейтральної плавучості.
Другий та третій варіанти – це pop-up оснастки:Чодта Hunged Stiff Rig. Чоду я довіряю серед пристойного шару водоростей, де важко уявити інше оснащення, а Hinged Stiff використовую на чистіших ділянках дна (наприклад, тонкий шар трави, мулу чи листя). Залежно від ситуації, я вибираю найкращий варіант і більше нічого не вигадую. Я впевнений у своїх оснастках, тому основну частину часу на березі присвячую пошуку коропа та його виманюю.
Впевненість у оснащенні звільняє від зайвих думок. Концентруєшся лише на своїй меті.
Оскільки на стиснутих ставках дно часто вкрите мулом, а в точці найчастіше зустрічаються водорості, я зазвичай вибираю монтаж-вертоліт. Що стосується ваги грузила, то він завжди великий (3,5-5oz). Раніше я не соромився використовувати грузила вагою 2oz, але потім зрозумів, як просто короп позбавляється оснасток з легким “якорем”.
Тепер я не повторюю помилок минулого. До того ж при необхідності можна відчепити грузило після клювання, що особливо актуально, якщо ви націлені на великого коропа, а навколо вас водорості чи всілякі перешкоди.
Повертаючись назад до оснасток, хочу сказати, що я досить часто використовую презентацію, що тоне, серед тонкого шару водоростей. Річ у тому, що чод і Hinged Stiff сильно виділяють насадку над рештою, що не завжди потрібно, коли ви привчаєте рибу харчуватися з дна.
Моє тонуче оснащення з коротким жорстким повідцем (на монтажі-вертоліт) і насадкою, що повільно тоне, легко укладається на шар водоростей. Як результат, насадка знаходиться на одному рівні з рештою харчування і не викликає підозр у акуратного коропа. Я не вішаю на повідець нічого додаткового (дробинка, синкер), тільки свою вагу. Висота верхнього стопора на лідері залежить від товщини водоростей у точці лову. Звичайно, я надягаю на гачок великий шматок розчинної піни, щоб захистити його жало.
Спочатку я щоразу після закидання оснастки перевіряв на човні її укладання. У 90% випадків (чудовий показник) насадка була ідеально представлена одному рівні з легким шаром водоростей. Як підгодовування відмінно підійдуть не тільки круглі бойли, а й нарізані варіанти, також роздавлені до дископодібної форми.
Якщо вас цікавить більш точний опис моєї оснастки, то я зазвичай в’яжу її з флюрокарбону 15-20lb довжиною 10-15см, гачка Wide Gape 6 розміру та м’якого волосся, на яке фіксується насадка.
4 Адаптація
Кожна водойма індивідуальна, як і поведінка коропа в ньому. Незважаючи на те, що вищезгаданий підхід я використовую на всіх маленьких ставках протягом останніх років, іноді шаблон доводиться адаптувати під певну ситуацію.
Мій альтернативний вибір бойлів із чарівним кремовим ароматом.
Перше, на що я звертаю увагу – це, звичайно, місце лову. Великий короп – істота звички. Як правило, він слідує одному маршруту протягом дня і живиться тільки в окремих частинах водойми. Якщо я помічаю один із потенційних маршрутів або точок, де він може триматися, то обов’язково спробую отримати там клювання. Освіта свого підгодівельного сектора не означає, що я мушу себе їм обмежувати.
Друге, як ви, мабуть, здогадалися – підгодовування. Я повністю впевнений у своїх поживних бойлах на основі рибного борошна, темно-червоного кольору зі смаком спецій, але іноді вистрілюють інші варіанти. Я все частіше поєдную їх з тигровими горіхами. Горішки становлять високу дієтичну цінність для риби. Плюс, вони, як і бойли, залучають в основному великого коропа, тому дотримуються необхідної селекції риби.
Моя секретна зброя – це бойли пісочного кольору з виразним кремовим ароматом. Коли я відчуваю, що мої основні бойли перестають приносити клювання, я переходжу на альтернативний варіант. Також я періодично зауважую, що короп активніше харчується бойлами, які пролежали у воді деякий час. У такій ситуації я вимочую своє підгодовування перед використанням, щоб отримувати швидкі клювання.
Що стосується адаптації оснасток, то тут є сотні нюансів, і всі вони індивідуальні для кожного рибалки та окремо взятого випадку. Свій арсенал оснасток я вказав вище.
