Візьміть будь-яку водойму, і ви знайдете там ділянки дна, покриті шаром мулу або чода (збори донного сміття, що складається в основному з мертвих водоростей). Лов у таких ділянках дна сильно відрізняється від звичайних умов у вигляді чистого гравію, глини або піску. Неправильний підхід принесе вам лише розчарування від проведеного часу на березі, тому в цій статті я постараюся поділитися своїм накопиченим досвідом лову в цих двох проблемних шарах дна.
Про мулу в цілому
Іл – це продукт зруйнованих органічних матеріалів, таких як мертві водорості, листя, наземні рослини, дерева. Коли пліснява та бактерії поїдають залишки, утворюються дрібні частинки. Завдяки руху водних мас ці частинки потрапляють у воду, осідаючи в низинах і промоїнах поверхні дна.
Чим довше протікає цей процес, тим товстішим стає шар мулу, тому деякі водоймища просто забиті в’язкою речовиною. З-за великого набору різних речовин у складі мулу, його консистенція та характер можуть не тільки сильно змінюватися від водойми до водойми, але й накопичуватись різними шарами в одному місці протягом кількох років.
Багато рибалок зациклені на пошуку жорстких ділянок дна і навмисно уникають мулистих поверхонь. Але за іронією долі саме в мулі короп проводить найбільше часу, і якщо водоймище не забите водоростями, то в мулі міститься найбільше натуральної їжі, що складається з мотиля, равликів, різних личинок і мідій.
Правильний монтаж маркерного оснащення є найважливішим принципом розпізнавання глистої поверхні.
Поганий мул
Незважаючи на всю різноманітність, не кожен мул є домом для дрібних водних представників. Напевно, досвідчені рибалки зустрічалися з смердючим липким чорним мулом, який б’є в ніс гниллю. На даній стадії мул містить підвищену кількість метану та кислотності та бідний на кисень. Легко здогадатися, що в такому будинку жоден організм не житиме, тому й короп уникає подібних ділянок. Навіть вода біля такого мулу неприємно пахне.
Гарний мул
Придатний для лову мул майже не має запаху, він наповнений мінералами та киснем – усім, що необхідно для підтримки життєдіяльності мікроорганізмів і, слідуючи всьому харчовому ланцюжку, коропа.
“Чід”
Терміном “чод” зазвичай описують ділянки дна, покриті мертвими водоростями, частково мулом та різним донним сміттям. Характер чода також може відрізнятися, починаючи від свіжих зелених водоростей і закінчуючи чорними щільними шарами з великого листя. Знайти такі ділянки досить просто за допомогою маркерного вудлища. При волочении грузила ви відчуєте, як воно стало “йти” набагато складніше, ніби потопаючи і чіпляючись за щось. До того ж є можливість, що на грузилі залишаться шматки донного сміття.
Чод – поверхня дна, яку багато рибалок обходять стороною, хоча вона найчастіше є найпродуктивнішою на водоймі.
Розташування мулу
Іл найчастіше знаходиться в низинах дна водоймища, таких як ями, промоїни, в ділянках, де відсутній рух води та струмків. Наприклад, на моїй водоймі найчастіше дме південно-східний вітер, а мулиста поверхня переважає в північно-західній частині, тому що вітер постійно заганяє туди всі органічні предмети.
Маркерним вудлищем завжди можна знайти мулисті ділянки дна, тому що в мулі грузило проходить важче, ніж на звичайній поверхні. Важко пояснити словами, потрібно трохи практики, і ви відчуєте. Після знаходження потенційної мулистої ділянки, я залишаю в ній маркер і беру звичайне вудлище з голим грузилом і роблю кілька закидів навколо поплавця. Якщо мул, як ми вже розглядали, поганий, то від грузила йтиме неприємний запах і він покриється чорним кольором.
У разі проходження тесту моїм наступним кроком є зрозуміти глибину мулу, оскільки від неї залежатиме моя тактика. Якщо після падіння грузила на дно мені потрібне пристойне зусилля, щоб дістати його назад, то мул глибокий і навпаки.
Запах грузила скаже про характер мулу, чи то він хороший, чи то поганий.
Снасті & Тактика
Монтаж-вертоліт відмінно справляється з тягучими поверхнями, якими є мул і чод. Ключовим фактором тут є відстань між грузилом та оснащенням. Навіть якщо грузило загрузне в мулі, то оснастка залишиться у грі.
Оснащення
Майже у всіх випадках я віддаю перевагу оснастці Голий Чод-риг, яка в мене ковзає прямо по волосіні (FOX Illusion XS флюрокарбон), так як у неї високі показник “невидимості” на мулистих поверхнях у порівнянні з лідкором у таких ситуаціях.
Лісочка такого класу досить жорстка, тому я завжди дбаю про те, щоб вертлюжок, на якому закріплений повідець, не прорізав її під час виведення великої риби. Для цього можна скористатися амортизуючими намистинками (Buffer Bead), які випускають кілька компаній. Над повідцем знаходиться вольфрамова намистинка, яка розташована навколо синкера (обтяженого стопора).
Якщо шар мулу невеликий з відсутністю донного сміття, то Комбінована оснастка буде, безумовно, моїм вибором. Основну частину оснащення складе плетений матеріал 25lb Gravitation Pro Braid. довжиною близько 5см за допомогою вузла “морквина”.
Я намагаюся використовувати максимально легке вантажило з можливих, аби докинути до бажаної точки. Хоча деякі рибалки турбуються, що легкі грузила не зможуть створити достатній опір для самозасічення гачка. Однак я протягом кількох років успішно засікаю на маленькі грузила. Не варто забувати, що грузило застрягає в шарі мулу, це допомагає йому збільшити його масу, а значить і гачок глибше впиватиметься в губу коропа.
Улюблений монтаж Марка при лові над невеликим шаром мулу.
ПВА-стіки
При лові в мулі на малій та середній дистанції я часто вдаюся до використання маленькихПВА-стиків. У більшості випадків вони складаються із сипучої суміші з невеликою кількістю нарізаних бойлів. Відмінна риса моїх міксів полягає в тому, що всі інгредієнти завжди сухі, тобто я не використовую жодних додаткових рідин, щоб вміст ПВА був максимально плавучим.
Після удару грузила об поверхню дна, ПВА-стік з насадкою повільно опускається на в’язкий мул, залишаючись на верхньому шарі. Після розчинення ПВА на поверхні утворюється відмітна гірка, на вершині якої буде ваша насадка.
Якщо точка розташована на великій відстані, то використання ПВА може нашкодити не тільки дальності вашого закидання, але і стик через сильний ривок може зійти з гачка і почати ковзати по основній волосіні. В даному випадку звичайний шматок ПВА-піни на гачку з насадкою виконає ту саму роботу, повільно опустивши насадку на поверхню дна, тільки вже без додаткового живлення.
Маленький ПВА-стік допоможе повільно опустити насадку на дно.
Чого не використовувати на м’якому мулі
Грузила інлайн і повідкові матеріали в оболонці не підходять при лові на мулистій поверхні.Інлайн-грузилозагрузне в мулі і потягне за собою повідець, а у повідкового матеріалу в оболонці з’являться прогалини, оскільки він не зможе приймати контур нерівної поверхні. Так само м’який мул є, напевно, єдиним місцем, де не можна використовувати цілісні ПВА-мішки, так як їхня вага може потягнути всю оснастку з виду.
Голий Чод-риг
При лові на товстій поверхні “чода” (протилежність дрібному мулу) я міняю оснащення з комбі-рига на коротку жорстку плаваючу секцію, що вільно ковзає по волосіні, більш відому як варіація класичного чод-рига – Голий Чод-риг.
Зазвичай як повідковий матеріал виступає флюрокарбоновий матеріалміцністю 20lb, а такожгачок 6 розміруі плаваючий бойл діаметром 16мм. Короткий повідець у поєднанні з плаваючою насадкою легко ковзатиме по волосіні, і навіть якщо грузило глибоко потоне у в’язкому дні, то насадка все одно буде відмінно представлена над поверхнею. Складно знайти більш надійне та уловисте оснащення у такій ситуації.
В’язання монтажу “Голий” Чод-риг
1. Марк починає з просування синкера (обтяжений стопор) на флюрокарбонову волосінь.
2. Навколо синкеру створюється вольфрамова намистинка.
3. Потім слідує маленький жорсткий повідець чод-рига.
4. Далі потрібен амортизаційний конус (Buffer Sleeve).
5. Наступним кроком є швидкознімач на кінці волосіні.
6. …до якого кріпиться грузило без вертлюжка.
7. Притискаємо амортизаційний конус до грузила. Тепер чод-риг упиратиметься в конус.
8. Встановіть синкер на бажану відстань, на яку зможе ковзати повідець. Готово!
Насадка
У мене в якості насадки найчастіше виступають бойли з різким запахом світлого відтінку для виділення на темному дні.
Підгодовування
Так само, як і з вибором оснастки, варто подбати про правильну підгодовувальну компанію, у протилежному випадку всі наші зусилля будуть марними. Перше правило – підгодовування має бути максимально легким, щоб воно залишалося на м’якій поверхні, не гублячись з уваги.
Я не рекомендую використовувати цілісні бойли, тому що вони не тільки загубляться в шарі мулу, але й змусять коропа годуватись не на поверхні, а в нижніх шарах, чого нам не потрібно. Сипуче підгодовуваннясвітлих тонівпокриє велику ділянку мулистого дна, залучаючи не тільки нюхові рецептори коропа, а й служитиме зоровим подразником.
Можна урізноманітнити сипучку подрібненими бойлами,дрібним пелетсом,насінням конопельі мертвим опаришем. Можна додати кілька живих личинок для пожвавлення підгодовування, але не варто додавати багато, так як опариш може закопатися в мулі, змушуючи коропа рити ями. Наша насадка знаходиться в парі сантиметрів від поверхні, тому все, що стимулюватиме коропа заглиблюватися, віддалятиме його від найголовнішого.
Легка сипучка з нарізаними бойлами та пеллетсом укластися на поверхні створюючи ковдру з підгодовування.
На закінчення
Важко в одній статті охопити всі нюанси лову в мулі, тому що його різноманітність роками змушує короп’ятників удосконалюватись. Не можна сказати, що певні поради на 100% підходять до всіх водойм. Я дав вам загальну базу, за допомогою якої ви самі повинні розвивати думку.
Не варто уникати гарного мулу і бути зацикленим лише на твердій поверхні дна. Підберіть правильне оснащення, підгодовування та сміливо пробуйте мулисті місця, які, можливо, інші рибалки обійшли стороною.
